35. Початок сист. нац. ПЭК. у Німеччині. Ф. Ф. Лист. (Нач. 19в).
Классич. филос. і ПЭК. рассм. чіл. як космополитичного індивідуаліста. Німецька альтернативна школа довела, що інтереси гос. і индив. не збігаються. Визначальним фактором розвитку о-ва в Герм. повідомляли побудова сильної держави. Так само, як у США минулого унікальні историч. і социал. умови, у силу яких актуальними для розгляду эк. наукою там стали зовсім інші проблеми, чим у чи Англії Франції. Німецьким лихом була роз'єднаність і ворожнеча між більш ніж 160 герцогствами, кожне зі своїм урядом, із границями і прикордонними пошлинами між ними. Роз'єднаність привела до їхній эк. отсталостии і руйнуванню Герм. англійським імпортом.
Фрідріх Лист національну ідею поставив в опозицію індивідуальним інтересам. Переслідуваний на батьківщині за погляди, змушений був багато їздити по Європі. Коли повернувся, за критику уряду його заарештували. Відбувши термін, емігрував у США, де, після інших спроб заробити, видавав журнал, у кот. друкував свої праці. Коли в 1832 політика нем. влади змінилася, його знову запросили в Герм. Але його знову не підтримали і він знову емігрував, а коли повернувся, покінчив із собою. Потім прийшла слава. Погляди: реалізація інтересів індивідів зав. від можливостей конкретної нації, а вони розвиті нерівномірно. Нації повинні поєднуватися за принципом рівного розвитку, інакше більш сильна буде гнітити слабку. Метод Листа - истор, без абстракцій. Вважав головним не саме багатство, а здатність країни його робити. Головний предмет иссл. - роль гос. у конкретній ист. ситуації. Для Герм. його часу це протекціонізм індустріалізації. (дуже всі схоже на СРСР 30-х р. 20 у: могутнє репресивне гос. + индустр).
36. Истор. школа. Герм., 2 підлога. 19. Послідовники Листа – усі професора, а не практики, тому не генерували, а вивчали. Вивчення конкретних економік повинне будуватися на історичному порівнянні і изучнии законів еволюції конкртных націй. Единствнной цлью ПЭК. проголошували відображення действитльности в историко-нац. асп-кте. (Послідовники Листа не пробували будувати доктрин) Засновники: Рошер, Гильдебранд, Книс. Їхній підхід: вивчати економічне поводження у светее всіх аспектів життя - історичного розвитку культури, науки, мистецтв, индусрии, релігії, моралі, гос. інституцій.
Рошер вважав кожну рев. злом з непредсказумыми наслідками.
Гильдебранд не визнавав эк. закони об'єктивними. Відкрив фази еволюції: фаза натур. хоз., грошова і фаза кредитної економіки.
Книс поділяв думку, що можна і треба впливати на об'єктивні процеси, якщо вони добре изучеены, а ціль загальнозначуща.
37. Нова ист. школа. 70-і 19, ядро: Шмоллер, Брентано, Бюхер.
Бюхер: аналіз нового етапу - переходу до монополістичного кап-му, посилення мілітаристської і націоналістичної тенденцій у нем. політиці. Вони заклали основи буржуазноркформистской концепції соціальної політики, соціального партнерства, »класового світу». Це вони противоставляли марксизму, прагнучи перехопити робітників Німеччини з-під його впливу. Їхній науковий підхід эмпиричский, описовий, без аналізу й абстракцій.
Шмоллер один з перших увів «етичний принцип»: чим порядочнее кап-ист, тим він успешнее.
Брентано вважав зайвої теорію ПЭК, не вірив у позитивну силу держави, не визнавав верховенства держави над особистістю. Один з ідеологів картелів.
38. Соціальне напр. у эк- ке. Р. Штаммер, Р. Штальцман.
Штаммлера 1897-»Держава і право», основа соціального напрямку в эк. науці. Вважав, що осн. фактори - не власне эк. явища, а госуд. чи право, кот. сприяє соц. гарантіям о-ва. В отл. від природи з її объект. законами, соціальне поводження людей залежить від їхньої психології, тому його належний регулир. закони. ПЭК. - наука суспільна, а за эк. категоріями коштують обществ. відносини. Тем-неменее історичні процеси об'єктивно обумовлені, тому не має змісту прискорювати події з пом. політ. активності. В активній політ. боротьбі Ш бачив незнання людьми об'єктивних законів і влада їхніх слабостей і амбіцій над ними.
Штальцман: виробництво нейтральне в суспільному змісті і не зв'язано із суспільним ладом. Називав кап-ов вождями нації, для виконання цієї функції вони повинні мати достатня винагорода і власність.
39. Ист. усл. возн. маржинализма. Посл. третина19.(також див. 40) Причини: монополізація, нові складні форми господарювання й упр., інтенсивне розширення зовнішнього ринку. Науч.-техн. прогрес дав нові методи (матем, зокрема). Величезному к-ву виробників знадобилися конкретні реком. по макро. і микроэк. Маржинализм - від marginal(граничний) – иссл. граничні эк. величини на різний рівнях: окремої фірми, галузі, нац. эк. Ньому. і фр. иссл. сформулювали категорію «граничної корисності», кот. використовують при аналізі поводження споживача і мат. аналізі функціональних залежностей у господарській системі.(см. 40)